ВЕЛИКА ВТРАТА (фрагмент некролога)



Категории Тодось Осьмачка ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Несподiвано, як грiм серед ясноï днини, впала тяжка й невiдклична вiстка: 7 вересня 1962 року, о 6 годинi ранку в Пiлгрiм Стейт Госпiталi на Лонг Айленд, на шiстдесят восьмому роцi стражденного життя помер Тодось Осьмачка. Народився вiн 16 травня 1895 року в селянськiй родинi, в селi Куцiвка на Киïвщинi. Перший його твiр — поема Думи солдата, 1916 року, спрямований проти росiйського царату й тодiшньоï вiйни, до нас не дiйшов, знищений, очевидно, царською полiцiєю. За написання й розповсюдження цього твору серед воякiв автор потрапив пiд вiйськово-польовий суд, i вiд неминучого розстрiлу його врятувала революцiя 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в нацiонально-державному вiдродженнi Украïни, учителює й багато пише. 1922-1925 рр. належав до лiтературного об'єднання; спочатку ЛАНКА, до якоï, крiм нього, входили: Григорiй Косинка, Євген Плужник, Валер'ян Пiдмогильний, Борис Антонечко-Давидович, а пiзнiше1926 — до МАРСу — Майстернi Революцiйного Слова, — до якоï крiм згаданих ланкiвцiв, пристали ще: Марiя Галич, Борис Тенета, Iван Багряний i, здається, Дмитро Тась. Вiд 1930 року зазнавав вiд бiльшовицьких володарiв систематичного переслiдування, кiлькаразового арешту, допитiв, будинку божевiльних (Кирилiвка), втечi на село й повного забуття й мовчання. Року 1943 покидає батькiвщину й вирушає на Захiд. Тут багато пише й видає своï твори. На емiграцiï належав (1946-49) до Мистецького Украïнського Руху — МУРу, а востаннє — Об'єднання Украïнських Письменникiв в екзилi Слово. Залишив по собi чималу лiтературну спадщину. Збiрки поезiï: Круча1922, Скитськi вогнi1925, Клекiт1928, Сучасникам1943, поема Поет1947, Китицi часу1953, Iз-пiд свiту1954; повiстi Старший боярин1946, План до двору1951, Ротонда душогубцiв1956...
ВЕЛИКА ВТРАТА (фрагмент некролога)