НезмIннIсть



Категории Тодось Осьмачка ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Прозорого серця висока погода сьогоднi пустила над свiтом плисти тонесенькi хмари, вiдбивши ïх в водах баварських озер, мов з латаття листи. Налитi живицею сосни рожевi малоï гiллячки не рушать нiде, бо тиша у лоно щасливому дневi вiд Альпiв далеких незримо iде. I кожного дерева стовбур порою дзвенить, мов струна, що зачула смичок коли вiдривається тiльки вагою i падає вниз крiзь гiлляки сучок. I жодного птаха з прив'ялого зiлля не чути чогось в нерухомiм бору, i навiть на луках тримає недiля урочисту тишу, мов гори, стару. I тiльки з-за лiсу iз палоï бростi кричать у баварiв уперто пiвнi, якi вiщували i щастя i гостi в далекiй черкаськiй моïй сторонi. А що вони значать тепер в блуканинi? Вже певно не те, що спiванням ранiш, коли i кiмнати не маю я нинi без свiдкiв чужих прочитати хоч вiрш. Не те тут говорить i смiх для привiту, й душа у молитви вже, певно, не та, i тiльки на тлi безконечного свiту та сама i незмiнна моя самота...
НезмIннIсть