<< Главная страница

ДУМКИ (IЗ ШПИТАЛЬНИХ НОТАТОК)



Категории Тодось Осьмачка ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал * * * Коли трапляється менi велике горе, то завжди Шевченко, Шекспiр i Гете встають передо мною, викликають гiркi думки, а пiд кiнець дають утiху й заспокоєння. * * * Шекспiр близький до Сатани. Вiн такий знавець людини, яким є лиш один Сатана. Бо Шекспiр серед горя людського може бути байдужий i незачеплений, як вершина найвищоï в свiтi гори. * * * Гете нiколи не можна назвати вселюдським серцевiдом, а тiльки знавцем людини — себеiндивiдуалiста — i всерозумiючого егоïста, що так дуже скидається на егоïзм Сатани. * * * Гете був i є такий же, як i Шекспiр, — байдужий серед людського горя. Пiсля Сатани зараз же стоять Шекспiр i Гете. * * * Сатанiст Байрон вийшов iз Шекспiра, дарма що вiн завжди виявляв удавану зневагу до останнього. На це маємо багато доказiв. Гамлет, Яго, Макбет формували Байрона i Гете. Недурно Байрон свого Сарданапала присвятив Гете з таким вийнятковим пiєтетом. * * * Я певний, що якби Шевченко з'явився перед Шекспiром i Гете, то вони б мали його перед своïми духовими очима як божество, щось подiбне до Богочоловiка. Бо Шевченко збiльшив славу Спасителя як людолюба. * * * Пiсля Iсуса Христа немає в свiтi дорожчоï людини для людства, як Шевченко, дарма що вiн не такий серцевiд i людознавець, як Шекспiр, i не такий глибокий iндивiдуалiст, як Гете. * * * Без щирости неможливо й уявити собi життя так само, як не можна собi уявити дня без сонця. Але горе нам! Без машкари людина завжди себе почуває, неначе оголена рана iз струпом, що безнастанно здирається. I вона (людина) нiколи не матиме поваги навiть серед звичайних людей... Тому нехай живе сила в людини носити машкару, — аби iз щирости робити свята добрим людям, аби машкара була панциром для серця, щоб його не розтрушувати й не розкришувати. Бо той струп на оголенiй ранi, що роздирається (безнастанно), i є наша машкара, так несамовито вам потрiбна! * * * Там, де боягуз вимагає машкари, хоробрий стає до смерти. Та хто скаже, що важливiше в життi: хоробрiсть, смерть чи машкара? Чи все це разом тiльки машкара життя? * * * Серце завжди iскрить радiстю, коли воно вiдчуває яснi лiнiï фальшу й правдивости. * * * Державу можна збудувати й без грошей, але без совiсти не збудуєш навiть приязнi до себе в своєï дитини. * * * Бiографiï великих людей завжди будуть найгрiзнiшою провокацiєю для недосвiдчених серць, щоб робити поруч готових законiв своï беззаконства. I слава Богу, що полiцiя нiде не читає бiографiй великих людей. * * * Те, чого людина не знає, стоïть над нею вище гiр, хмар i неба. I доки вона його не знає, вона буде сповнена жахом перед усiм тим, що лякало ïï в дитинствi, в юнацтвi, в мужностi i в смертi. * * * Для того, щоб урятувати людину, потрiбний розум. А щоб згубити, потрiбно поставити ïï в центрi громадськоï ваги, де дiє не розум, а заздрiсть, що є те саме, що замiр на душогубство. * * * Люди не святi. Але коли людина чесна, то вона могутнiша за всi святощi у книгах свiтових i за всi закони, вписанi туди. * * * Свiт опанований брехунами й шахраями. I через те самотнiсть людини — це не стан якогось там егоцентризму, а тiльки такий самий крик, як i гвалт-рятуйте! * * * Своє набуте, як i тiнь, не чуте, та без нього ми нiщо. * * * У мистецтвi люди хочуть бачити те, чого вони не мають. * * * Намалюй одну свiтову рiч уважно й правдиво, i вона нагадає тобi мiльйони живих iстот нашого свiту, якi разом заговорять про одного унiверсального бога, що зветься не Увагою, не Правдою, а Любов'ю. * * * Треба, щоб люди з найбiльшим почуттям небезпеки остерiгалися хвали. Бо вона розслаблює дух жорстокiше вiд тюремних тортур, безжалiснiше, нiж жiноча любов, i безглуздiше вiд вина й ледарства.
ДУМКИ (IЗ ШПИТАЛЬНИХ НОТАТОК)


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация